ЩИРА ВДЯЧНІСТЬ АКТИВНИМ УЧАСНИКАМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ:

ВИКЛАДАЧАМ, СПІВРОБІТНИКАМ, СТУДЕНТАМ ХНУМГ ім. О.М. БЕКЕТОВА ТА ВІДОМИМ ХАРКІВ’ЯНАМ, ДРУЗЯМ УНІВЕРСИТЕТУ:

О. В. ЯРОСЛАВСЬКОМУ
І. Л. РАЙНІНУ
С. І. ЧЕРНОВУ
Г. А. КЕРНЕСУ
І. О. ТЕРЕХОВУ
О. М. ХАРЧЕНКО
С. М. ЄВЕЛЮ
Ю. Я. КРОЛЕНКО
В. Ю. МИСИКУ
Є. В. МУРАЄВУ
В. М. КАЦУБІ
Д. В. СТАЛІНСЬКОМУ
В. М. ВАВІЛОВУ
С. В. ВОЛИКУ
Т. Д. ТАУКЕШЕВІЙ
С. Я. ПОЛІТУЧОМУ
А. М. БОНДАРЕНКО
О. В. ДЕМИДЕНКО
Р. О. МАКАРОВУ
В. В. ПОПОВУ
Є. В. ГРИЦЬКОВУ
Л. М. ДУЛУБ
С. Ю. АНДРЄЄВУ
В. Р. КОТКОВСЬКОМУ
А. І. КАНДАУРОВУ
І. В. КОРІНЬКО
Є. Є. САВІНУ
О. Ю. СУПРУНУ
Н. П. ВОДОВОЗОВУ
Є. М. ЗРАЖЕВЦЮ
А. О. КОВАЛЕНКО
Ф. В. ЛУЧЕНКО
О. В. ПОЛТАВСЬКОМУ
В. Б. ЯНУШЕВСЬКОМУ

Харківський національний університет міського господарства імені Олексія Миколайовича Бекетова – це багата  історія та славні традиції. Розпочавши свій літопис у далекому 1922 році – сьогодні Університет є одним з динамічно розвинутих галузевих освітніх установ країни. Університет ніколи не зупинявся на досягнутому і інтенсивно розвивається. 

Колектив Університету наполегливо працює над створенням оновленого закладу вищої освіти європейського рівня, маючи у своєму доробку унікальний та потужний  освітній фундамент – спадщину видатних викладачів минулих поколінь. 

Багаторічна історія навчального закладу тісно пов’язана з ім’ям яскравої особистості, видатного архітектора, академіка архітектури Олексія Миколайовича Бекетова, який створив потужну школу з підготовки майбутніх архітекторів, став засновником кращих традицій архітектурної та художньої освіти. 

Життєвий шлях, професійна та педагогічна діяльність, висока творча майстерність цієї талановитої особистості сприяли формуванню як архітектурного образу міста Харкова, так і світогляду багатьох поколінь архітекторів та місто будівельників. 

Саме пророчі слова Бекетова про те, що Харківський інститут комунального будівництва (нині – ХНУМГ ім. О.М. Бекетова) є Всеукраїнським центром архітектурно-художньої та будівельно-технічної освіти молоді спонукає сучасний колектив до нових звершень. Педагогічні принципи великого зодчого сьогодні стали основою сучасної освіти в нашому Університеті. 

Почесне ім’я видатного харків’янина Олексія Миколайовича Бекетова було присвоєно Харківському національному університету міського господарства 25 квітня 2013 року (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 464).  

В Університеті відкрито меморіальний музей зодчого. Дбайливо зберігається дар архітектора – Бекетівська бібліотека. До 150-річного ювілею архітектора у 2012 році харківська університетська спільнота одержала репринтне видання книги Олексія Миколайовича «Архітектура. Курс лекцій, читаний в Харківському технологічному інституті імені Імператора Олександра Третього» та сучасне наукове дослідження життя та діяльності зодчого. Колектив активно бере участь у здійснені дослідницької та просвітницької діяльності, щодо популяризації Бекетовського надбання. Реалізується багатовекторний культурно-просвітницький проект «Харківські Бекетовські асамблеї» та науково-практичне, історико-архітектурне зібрання «Бекетовські читання». За рішенням Вченої ради Університету кращі студенти щорічно отримують стипендію імені Бекетова. 

Колектив Університету мав давню і шляхетну мету – подарувати рідному місту Харкову ще одну яскраву перлину та встановити пам’ятник,  присвячений професору Університету, великому зодчому та педагогу Олексію Миколайовичу Бекетову, який вишукано завершить освітньо-культурний простір Університету та органічно впишеться в концепцію старого міста, архітектурний ансамбль якого прикрашений шляхетними спорудами, створеними за проектами зодчого.

Звернення колективу ХНУМГ ім. О.М. Бекетова про спорудження пам’ятника було позитивно розглянуто Харківською міською Радою та ХОДА.

У 2015 році за ініціативи ректора Університету, професора В. М. Бабаєва та під його безпосереднім керівництвом розпочалося будівництво пам’ятника.

Над здійсненням задуму працювали талановиті харківські митці – скульптор, Заслужений діяч мистецтв України, Почесний громадянин Харкова О. М. Рідний, скульптор  Г. В. Іванова, Заслужений архітектор України С. Г. Чечельницький, інженер, професор, доктор технічних наук, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, Заслужений діяч науки і техніки В. С. Шмуклер.

За рішенням громадської організації «Асоціація випускників, студентів та друзів ХНУМГ ім. О.М. Бекетова» відбулася благодійна акція на підтримку створення пам’ятника великому зодчому та педагогу Олексію Миколайовичу Бекетову. До фінансового підтримки нашого колективу у втіленні задуму залучилися відомі особистості, випускники та друзі Університету. Благородна ідея знайшла велику підтримку і захоплення харків’ян, яких завжди відрізняє щира любов до рідного міста.

Активні учасники реалізації проекту

Урочисте відкриття пам’ятника до 155-річчя від дня народження академіка архітектури О.М. Бекетова відбулося 30 серпня 2016 року.

DSC 0439 Edited

На урочистостях з нагоди відкриття пам’ятника були присутні:

родина Бекетових

  • онук – Рофе-Бекетов Федір Семенович;
  • праонука – Рофе-Бекетова Олена Федорівна;
  • пра-праонука – Рофе-Бекетова Ірина Ігорівна (донька Рофе-Бекетової Олени Федорівни).

Адреса розташування пам’ятника: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 17.

На території перед парадним майданом головного навчального корпусу ХНУМГ ім. О.М. Бекетова  розташовано комплекс споруд:

  • Парадна стела з написом висловлювання Олексія Миколайовича Бекетова: «Безперервна праця становить головний закон мистецтва, як і закон життя»;
  • Пам’ятник архітектору О.М. Бекетову (матеріал: граніт, бронза). Напис на фронтоні постаменту: «Академік архітектури Олексій Миколайович Бекетов». 

 

Відкриття пам'ятника О.М. Бекетову

Академік архітектури, дійсний член Санкт-Петербурзької Імператорської академії мистецтв, дійсний член Харківського відділення, Імператорського Російського технічного товариства, дійсний член Академії архітектури СРСР, Заслужений діяч мистецтв УРСР, член Всесоюзного, Республіканського й Харківського Союзу архітекторів, О.М. Бекетов народився 3 березня (19 лютого за старим стилем)  1862 року в Харкові у родині видатного вченого-хіміка академіка Миколи Миколайовича Бекетова (1827-1911) – одного із творців сучасної фізичної хімії. У Харкові пройшли дитячі роки Олексія. Тут він закінчив Перше реальне училище, де малюнок і живопис викладав учень К.Брюллова – Д. Безперчий. Крім того, О. Бекетов навчався у приватній художній школі М. Д. Іванової-Раєвської, першої жінки в Росії, якій Академія мистецтв присвоїла звання художника. Вирішальну роль у формуванні поглядів майбутнього архітектора відіграли найбільш близькі люди: батько, М. М. Бекетов, і дядько, Андрій Миколайович Бекетов (1825-1902), вчений-ботанік, один з основоположників морфології та географії рослин, ректор Петербурзького університету. Перебуваючи під впливом академічного середовища, вивчаючи книги з багатої домашньої бібліотеки, О. Бекетов отримав прекрасну освіту, що стала фундаментом його професійних знань.

Архітектурну освіту О.М. Бекетов отримав у Санкт-Петербурзі в Імператорській Академії мистецтв (1882-1888), де його вчителями були такі видні петербурзькі майстри кінця XIX – початку XX століття, як Р. А. Гедіке, А. І. Кракау, Д. І. Грімм, М. Є. Месмахер. Основними принципами, успадкованими Бекетовим у своїх учителів, були прихильність до композиційної строгості, логічності в проектуванні як планів, так і фасадів, повага до класичної традиції. Дипломна робота О.М.Бекетова, виконана на тему «Вокзал при приморських купальнях на Чорному морі» (1888), була відзначена Золотою медаллю. Після закінчення Імператорської Академії мистецтв 1889 року О.М.Бекетов повернувся до Харкова. «Я стояв біля казкових палаців і згадував вузькі провулки рідного міста, тісні й брудні, забудовані глиняними будиночками вулиці, − згадував Олексій Миколайович, − і мене з нестримною силою потягнуло до Харкова, захотілося віддати йому всі свої здібності». 

Першою творчою удачею молодого архітектора була перемога в закритому конкурсі на проект нової будівлі Комерційного училища (1889-1901), організованому Купецькою громадою Харкова. Проект вирізнявся раціональністю, зручним плануванням, класичними пропорціями, строгістю й вишуканістю деталей. 1894 року О.М.Бекетов виконав проект на звання академіка архітектури на тему «Бібліотека на 1,5 млн. томів з галереєю великих людей і нумізматичним музеєм».За відмінні успіхи в архітектурі, доведені програмним проектом, С.-Петербурзька Імператорська Академія мистецтв присвоїла майстру звання Академіка архітектури й обрала його Дійсним членом Академії мистецтв. 

Харків, який швидко зростав, переживав у цей час будівельний бум і залучав як ділових людей, так і архітекторів, перед якими відкривалися великі можливості. Ключова роль у формуванні архітектурного середовища міста належала О.М.Бекетову. За його проектами у Харкові було побудовано близько 50 будівель, більшість із яких розташована на центральних площах і вулицях. Виконані в різних стилях, позначені масштабністю та ефектністю, ці споруди до сьогоднішнього дня визначають характер забудови центральних ансамблів міста.

Навчальні заклади – один із найважливіших напрямків у творчості архітектора. Це було пов'язано не тільки з розвитком Харкова як інтелектуальної столиці півдня Російської імперії, але й із традиціями родини Бекетових, для якої робота в галузі поширення освіти була однією з першочергових громадських справ. Підтримуючи ці ідеї, архітектор проектував навчальні заклади й для інших міст: жіноче Єпархіальне училище в Лубнах (1907), Вище гірниче училище в Катеринославі (1912), а також навчальні заклади в Бєлгороді.

Проекти найважливіших будівель, що служили справі народної освіти для Харкова, було виконано О.М. Бекетовим безкоштовно. Це проект Громадської бібліотеки  (1899-1901, нині ХДНБ ім. В.Г. Короленка) і проект будівлі Харківської жіночої недільної школи  Х.Д.Алчевської (1896, нині Виставковий зал Харківського художнього музею). 

Ім’я О.М. Бекетова пов'язане з найбільшим ансамблем центру Харкова – Миколаївською площею (нині пл. Конституції). Тут було споруджено будівлі банків: Земельного (1896-1897), Торговельного (1899), Волзько-Камського (1906-1907), Азовсько-Донського (1894-1896). У цей час з метою розвитку металургійної промисловості країни О.К.Алчевський заснував Донецько-Юр’ївське металургійне товариство. О.М.Бекетов спроектував виробничі корпуси й робітниче селище металургійного заводу, що поклало початок м. Алчевську.

За проектами О. М. Бекетова було споруджено будівлі Харківського медичного товариства і Пастерівського інституту (1911-1913, нині НДІ ім. І.І.Мечникова), Комерційний інститут (1914-1916, нині ХНТУСГ ім. П. Василенка), будівля судових установ (1899-1902, нині Апеляційний суд Харківської обл.), Церква Різдва Богородиці (Ново-Каплунівська) (1896-1912, не збереглася), притулок для дворянських сиріт (1913-1915, нині корпус НЮА ім. Ярослава Мудрого). І нині перед парадним входом до ХНУ ім. В. Н. Каразіна стоїть пам’ятник його засновникові, створений у 1905-1907 рр. скульптором І.  Андреолетті та архітектором О. М. Бекетовим.

Як архітектор О.М.Бекетов виявив себе і в проектуванні особняків. Серед них особняки родини Алчевських (1891-1893), родини Бекетових (1897, нині Харківський Будинок учених), І. Е. Ігнатіщева (1912-1914, нині Харківський художній музей) у Мироносицькому провулку, родини Д.О.Алчевського (1895-1896), П.В.Маркова (1899-1901), Ф.В.Піснячевського (1902-1903) на Садово-Куликовській та інші. Особняки, побудовані за проектами О. М. Бекетова для приватних осіб, виявилися настільки добре спроектованими, що сьогодні вони успішно виконують роль важливих установ.

До революції 1917 р. О.М.Бекетову довелося працювати у великих центрах півдня Росії й України: Катеринославі, Ростові-на-Дону й Новочеркаську. Наприкінці XIX – початку XX ст. ці міста переживали будівельний бум, здобували нову якість забудови. Архітектору випало відповідальне завдання з формування їх центральних ансамблів. За проектами О. М. Бекетова в Катеринославі споруджені будівлі Управління Катерининської залізниці (1903-1905), Судової установи у Новочеркаську (1904-1909), Волзько-Камського банку в Ростові-на-Дону (1910) та об’єкти в Криму. 

Революція кардинально змінила життя Харкова, який 1917 року став столицею України. У зв'язку з цим у місті були заплановані масштабні заходи щодо містобудівної реконструкції, у яких брав участь і О. М. Бекетов. Однак 1934 року з переїздом столиці до Києва багато планів залишилися нездійсненими. О. М. Бекетов продовжує багато працювати на Чорноморському узбережжі. 

Курортне будівництво, що розгорнулося після 1917 р., стало одним із пріоритетних напрямків у творчості Бекетова. Його цікавила доля Криму, що прийшов у запустіння в роки революції та громадянської війни. У 1926-1933 роках за проектами О. М. Бекетова в Одесі було збудовано селянський санаторій на Хаджибеєвському лимані,  1933-1939 рр. в Алушті – будинок відпочинку для працівників  Тресту «Главспирт», 1936 року – готель «Ріца» у Гаграх. Намічаючи шляхи розвитку Криму, він указував на першорядність рішення транспортної проблеми й освоєння місцевих природних матеріалів. 

О.М. Бекетов працював і в області типового проектування.Роботі над об'єктами масового будівництва архітектор присвячував багато часу. Основну частину тут займають будинки для робітників Донбасу. За його проектами забудовувалися селища в Кадіївці та Горлівці. Крім будинків для робітників Донбасу, О.М. Бекетов розробив кілька типових проектів шкіл, масове будівництво яких стало проблемою при введенні на початку 1930-х років Закону про загальну освіту. 1936 року для м. Баку О.М. Бекетов створює типовий проект житлової забудови селища Монтіна.

Після революції 1917 р. Бекетов продовжував працювати в традиційних для його творчості напрямках, а також освоював нові, виникнення яких було обумовлено новими соціальними й політичними умовами. У цей період за проектом О.М. Бекетова побудовано Електротехнічний корпус Харківського технологічного інституту (1921-1929), житловий будинок працівників Південної залізниці (1925-1936), виконано конкурсні проекти будівлі Держпрому (1925), Палацу техніки ПЗД (Перша премія, 1933), зроблено надбудову й оформлення фасаду Держбанку (1929-1932), споруджено житловий будинок співробітників ЦК КПБУ в Києві (1935) та інші. 

Свої знання, навички й досвід О.М. Бекетов передав декільком поколінням архітекторів, присвятивши викладацькій діяльності більшу частину свого життя. Учнями О.М. Бекетова в різний час були відомі надалі архітектори – В.Г. Кричевський, А.Н. Душкін, А.А. Таций, А.М. Касьянов, Ф.Ф. Олійник, Я.Г. Ліхтенберг, В.Н. Петі та багато інших.  

Свою педагогічну діяльність Олексій Миколайович розпочинає 1 вересня 1889 року в Харківському технологічному інституті. У 1898 році йому присвоєно звання професора. 

О.М.Бекетов у якості викладача архітектурного профілю та будівельного мистецтва  працював в інших навчальних закладах м. Харкова: художньому училищі, художньому інституті, інженерно-будівельному інституті та інституті комунального будівництва. Харківський інститут комунального будівництва став останнім основним місцем роботи О.М. Бекетова на посаді штатного професора.

1939 року О.М.Бекетова затверджено Дійсним членом Академії архітектури СРСР, йому присвоєно вчений ступінь доктора архітектури.  1939 року, відзначаючи 50-річчя своєї творчої діяльності, академік архітектури О.М. Бекетов назвав три стимули в роботі, які дають йому сили в літньому віці: «Любов до Батьківщини, любов до молоді, любов до природи, до зображення краси якої я прагнув із найраніших своїх років». Вірний своєму принципу «Архітектор повинен розмовляти тільки з пером і логарифмічною лінійкою в руках», О.М. Бекетов завзято й плідно працював до кінця життя. 21 січня 1941 року за поданням колективу ХІІКБу Президією Верховної Ради УРСР професорові О.М.Бекетову було присвоєно Почесне звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР. 

Помер Олексій Миколайович Бекетов у Харкові 23 листопада 1941 року.

Творча спадщина академіка архітектури О.М. Бекетова, його життєрадісні, сповнені відчуття світла й простору  будівлі й сьогодні прикрашають багато міст України й півдня Росії. 

Для Харкова академік архітектури Олексій Миколайович Бекетов – неординарна особистість, яка назавжди залишила яскравий слід в історії міста. Людина, яка заслуговує подяки не тільки сучасників, але й нащадків. Академік архітектури О.М. Бекетов присвятив свою творчість Харкову, і наше місто відповідає йому любов’ю, визнанням і подякою. 

Ім’ям О.М. Бекетова названі Харківський національний університет міського господарства, вулиця в Індустріальному районі м.Харкова, станція Харківського метрополітену, на будівлях зведених за проектами архітектора розташовані меморіальні дошки, зведено  пам’ятники.

Шановні виборці, повідомлюємо вас, що вибори на посаду ректора ХНУМГ ім. О.М. Бекетова відбудуться 19 грудня 2018 року з 09:00 до 15:00 год.

Адреса виборчої дільниці: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 17, 5 поверх, хол Актової зали.

При собі необхідно мати документи, що посвідчують особу. Будьте уважні при заповненні виборчого бюлетеня! 

 

 

 

Для здійснення волевиявлення у колонці «ЗА» навпроти кандидата особа, яка бере участь у голосуванні, необхідно ставити позначку «+» (плюс) або іншу, що засвідчує її волевиявлення. Виборець може голосувати лише за одного кандидата.

У разі якщо особа, яка бере участь у голосуванні, не підтримує жодного кандидата, ставиться позначка «+» (плюс) або інша у відповідному рядку бюлетеня.

Якщо виборець ставить позначку «-» (мінус) або іншу напроти кандитів, яких не підтримує та позначку «+» (плюс) напроти кандита, якого підтримує, бюлетень вважається недійсним!

Зразок виборчого бюлетеня

 

Документи, що посвідчують особу:

  • паспорт громадянина України;
  • паспорт у формі ID-картки;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
  • дипломатичний паспорт України;
  • службовий паспорт України;
  • посвідчення особи моряка;
  • посвідчення члена екіпажу;
  • посвідчення особи на повернення в Україну;
  • тимчасове посвідчення громадянина України;

Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:

  • посвідчення водія;
  • посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
  • посвідка на постійне проживання;
  • посвідка на тимчасове проживання;
  • картка мігранта;
  • посвідчення біженця;
  • проїзний документ біженця;
  • посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
  • проїзний документ особи, якій надано додатковий захист;
  • студентський квиток студента ХНУМГ імені О.М. Бекетова;
  • залікова книжка студента ХНУМГ імені О.М. Бекетова;
  • посвідчення працівника ХНУМГ імені О.М. Бекетова.

Бажаєте взяти участь у Всеукраїнській олімпіаді закладу вищої освіти для професійної орієнтації?

Обирайте дисципліну та реєструйтеся (1 грудня - 1 березня):

І-ий тур — з березня;

ІІ-ий тур — квітень.

Олімп 19

Із запитаннями звертайтесь по тел. (057) 707 32 63

Успіхів!

Що це: педагогічні працівники та всі бажаючі можуть безкоштовно підвищити кваліфікацію з предметів (математика, українська мова, історія, ОБЖ, економіка) та отримати сертифікат від Центру підвищення кваліфікації ХНУМГ ім. О.М. Бекетова

Тривалість: 2 години

Що це: маленькі гості нашого Університету зможуть «нахімічити» разом з «Гравітацією», створити мультиплікаційний фільм та керувати самостійно справжніми роботами з технічними студіями «Винахідник», а найменші – пограти у розвиваючі ігри в Центрі розвитку для дітей.

Тривалість: 1 година

Корисні можливості:

  • взяти участь у проведенні хімічних дослідів;
  • фотримати додаткові знання для подорожі по Світу;
  • створити власний анімаційний фільм;
  • покерувати справжніми роботами.

Що це: «інформаційний подарунок» для турботливих батьків, якім не байдуже, де саме буде навчатися їхня дитина

Тривалість: 30 хвилин

Корисні можливості:

Ознайомлення з:

  • лабораторіями та центрами Університету;
  • умовами навчання в Університеті;
  • проживанням у одному з восьми гуртожитків;
  • умовами сприяння Університету під час працевлаштування випускників.

Вступ2019

ХНУМГ ВСТУП

ХНУМГ ВСТУП

Баннер Довідника 2018

Олімпіади ХНУМГ 2019

Ми у соцмережах

facebook  instagram Wiki

На сайті 644 гостей та користувачі відсутні